Знову білим цвітом вкрилися сади,

І знов приходить свято Перемоги…

Напередодні свята Дня Перемоги учні Великосорочинського шкільного лісництва разом з керівником Куленком І.А. та вчителем Іщенко Н.В. відвідали місце, де у вересні 1943 року точилися запеклі бої.

93-тя стрілецька дивізія, очистивши від ворога Зіньківський район перенесла бойові дії на Миргородщину. Проте, вкрай нелегко давався цей переможний наступ. На підступах до с. Олифирівки атаку 266-ого полку Ухбатова В. І. було зупинено шаленою контратакою танків та піхоти противника.

У цей же час 51-й полк під командуванням полковника Салміна О. І. просувався у напрямку села Панасівки. Для того, щоб краще організувати бій за село, він переніс свій спостережний пункт на узлісся, у місце знаходження третього батальйону. І тут трапилось непередбачуванне. Підрозділ автоматників противника при підтримці танків зумів прорвати бойові порядки батальйону і атакував спостережний пункт. Стійко і героїчно захищалися бійці Червоної Армії, проте сили були нерівними. Офіцери, розвідники, зв'язківці під командуванням Салміна О. І. стояли до останнього. Вірно оцінивши ситуацію, молодий лейтенант із єдиної бойової гармати підбив головний танк противника, решта ж відступили. Радист встиг передати повідомлення про цей нерівний бій до штабу, звідки на підмогу у розгром ворожих сил була спрямована артилерія.

Ціною великих людських жертв наші війська отримали чергову перемогу над фашистами. У цім нерівнім бою полк зазнав тяжких людських втрат, чимало бійців отримало поранення. Серед них був і полковник Салмін О. І. та його заступники. Всім пораненим була надана медична допомога, а згодом були евакуйовані до медсанбату у м. Зіньків. Проте врятувати життя командиру полку так і не вдалося. У перший день боїв за визволення Миргородщини полк втратив свого талановитого і вмілого командира. Проте 51-й полк ще довго називали полком Салміна. Похований він у місті Зінькові, вдячні жителі назвали одну з вулиць міста його ім'ям та на місці, де був поранений герой встановили пам’ятний знак. У мальовничому куточку під старою березою, де закінчуються Панасівські поля, стоїть невеликий пам'ятний знак, напис на якому промовляє "На цьому місці 12 вересня 1943 року в бою було смертельно поранено командира 51-го стрілецького полку полковника Салміна Олександра Івановича" .

Фото можна переглянути тут.