70 способів сказати «дуже добре»

Визначення типових труднощів у навчанні молодших школярів

Як зробити, щоб процес навчання був позбавлений можливості пригнічувати особистість?

• Потрібна відкритість і приступність педагогів, демократизм у стосу­нках; неприпустимі прояви негативних емоцій, в тому числу бажання помститись, «насолити», ущемити, принизити учня чи ученицю.
•  
• Співпраця учня і вчителя. Не допускати до роботи вчителів, які не вміють враховувати індивідуальність учнів, авторитарно розв'язують конфлікти.
•  
• Розробити Правила для вчителів і для учнів. А то сьогодні правила існують тільки для учнів.
•  
• Потрібно вчити дітей класу гуманним міжособистісним стосункам, а вчителям показувати особистий приклад.
•  
• Потрібно створити у школі Комісію захисту прав дитини. На методи­чних об'єднаннях вчителів більше уваги приділяти саме цьому пи­танню.
• Потрібно готувати кваліфікованих педагогів і ввести спеціальний предмет для розвитку почуття взаємоповаги. Це проблема нашого суспільства, яке мусить змінитися корінним чином.
•  
• Вчитель не повинен робити публічних зауважень і ображати учнів.
•  
• Я вважаю, що це неможливо, щоб особистість не пригнічували. Якщо у викладача є «зуб» на учня, то в цьому йому вже ніхто не допоможе. В кожній групі є «козел відпущення», який звикає до того, що його весь час ущемляють. А коли він потрапляє в інший колектив, то не знає, як себе поводити. Вихід із конфлікту — зміна колективу.
•  
• Учнів часто принижують вчителі. Вчитель, що погано ставиться до учня, як до людини, «зривається» на ньому своїми зауваженнями, ча­сто принизливими. Вчитель повинен з повагою ставитися до учня і не змішувати свою особисту антипатію до людини з стосунками учень-учитель.

      Як вчителям бути між Сціллою — успішний навчальний процес та виховання людської гідності — і Харибдою — небажання дітей вчитися?

Тут може допомогти чітка мотивація навчання — адже психіка ди­тини і підлітка суттєво відрізняється від психіки дорослого саме наявніс­тю сильно розвиненої мотивації поведінки. Шкільні навчальні програми переобтяжені інформацією, фактами та деталями. Накопичення фактів — процес для дитини невмотивований, а значить, нудний. Під час навчання опора іде на пам'ять. Є такий психофізіологічний закон — всі знання, що дитині нав'язуються, дуже швидко забуваються. Небезпека ще і в тому, що знання зразу подаються у готовому вигляді, і у дитини формується звичка жити чужим, а не особистим розумом. Потрібна реформа навчан­ня — коли навчання стане цікавим, а насильства з обох сторін у школі стане менше. Отже, відпаде покарання за погане навчання.

Не дитина для школи, а школа для дитини!