 Людське життя, мов тоненька нитка, обривається.
Залишається невимовний біль і світла пам'ять.
Огортає тихий смуток усе навколо.
Пішла у вічність людина, яка була втіленням добра,
порядності, освіченості. Від горя плачуть наші серця.
Немає таких слів, щоб висловити безмежну печаль,
що Ви, Іване Васильовичу, уже ніколи не переступите
поріг рідної школи, не зустрінете нас своєю щирою
усмішкою й мудрою порадою.
| 
