XI   ФОРМИ ВЕДЕННЯ ЗАПИСУ

1. План – це короткий перелік проблем, основних розділів, що розглядаються в роботі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні питання, або складним, якщо поряд з основним є додаткові питання.

 2. Виписки – це цитати (дослівне відтворення думок автора) або короткий, близький до дослівного виклад змісту потрібного уривка з тексту. Виписувати з книжки, роботи теоретичні положення, статистичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і в його кінці. Цитату обов’язково беруть у лапки, а на кожну виписку дають посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталогових картках або перфокартах.

  3. Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він повинен бути набагато меншим, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів.

  Думки треба викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше та найсуттєвіше, не допускаючи повторень.

  Особливо важливі думки треба підкреслювати. Бажано залишати поля для додаткових записів.

  Види конспектів:

·   план-конспект;

·     текстуальний (цитатний);

·      вільний;

·     тематичний;

·    схематичний.

  4. Тези – стислий виклад основних ідей прочитаної книжки чи іншої роботи.

   5. Анотація – коротка характеристика роботи, яка дає уявлення про її напрям, зміст, призначення.

   6. Резюме – короткий заключний виклад наукового повідомлення чи роботи.

   7. Реферат – короткий виклад змісту книжки, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмовому вигляді, або у формі публічного виступу.